Хроноритмічна детермінованість летальності при трансмуральному гострому інфаркті міокарда залежно від динаміки об'єктивних показників

Abstract

Резюме. У роботі досліджені летальні випадки гострого інфаркту міокарда та їх хроноритмічна детермінованість у хворих на трансмуральний гострий інфаркт міокарда залежно від локалізації, динаміки об'єктивних показників та погодинного розподілу смерті. Співставлений ритміки клінічних особливостей перебігу ГІМ залежно від часу його розвитку свідчить про часову детермінованість виникнення умов для дестабілізації атеросклеротичного процесу, який на великому масиві хворих демонструє свій дискретний характер, якщо прийняти епізоди коронарних катастроф і пов'язані з ними події за пікові прояви атерогенезу. Найбільша ймовірність в погодинному розподілі розвитку ГІМ, незалежно від його локалізації, зростає о 8-9; 9-10; 10-11 год при максимумі о 11-12 год з подальшим зниженням біля 12-13 год та при декількох менших піках о 13-14; 14-15; 17-18; 22-23 год. Трансмуральний ГІМ пов'язаний з піками збільшення ймовірності о 4-5; 8-9; 10-11; 14-15; 18-19; 20-21 та 21-22 год при трьох максимальних підвищеннях о 10-11; 14-15; 18-19 год. Велико-вогнищеві ГІМ супроводжувалися піками о 8-9; 9-10; 11-12; 17-18; 22-23 год. Таким чином, як свідчать наведені в цьому розділі результати, існує об'єктивна закономірність не тільки розподілу коронарних катастроф у часі, але й об'єктивні критерії, які або завдяки яким і реалізується хронобіологічна детермінація вірогідності виникнення ГІМ в її циркадній мотивації.

Резюме. В работе обследованы летальные случаи острого инфаркта миокарда и их хроноритмическая детерминованость у больных с трансмуральным острым инфарктом миокарда в зависимости от локализации, динамики объективных показателей и почасового распределения смерти. Сопоставление ритмики клинических особенностей течения ОИМ в зависимости от времени его развития свидетельствует о временной детерминированности возникновения условий для дестабилизации атеросклеротического процесса, который в большой массе больных демонстрирует свой дискретный характер, если принять эпизоды коронарных катастроф и связанные с ними события пиковых проявлений атерогенеза. Наибольшая вероятность в почасовом распределении развития ОИМ, независимо от его локализации, растет в 8-9; 9-10; 10-11 ч при максимуме в 11-12 ч с последующим снижением у 12-13 ч и при нескольких меньших пиках в 13-14; 14-15; 17-18; 22-23 час. Трансмуральный ОИМ связан с пиками увеличения вероятности в 4-5; 8-9; 10-11; 14-15; 18-19; 20-21 и 21-22 ч при трех максимальных повышениях в 10-11; 14-15; 18-19 час. Более очаговые ОИМ сопровождались пиками в 8-9; 9-10; 11-12; 17-18; 22-23 час. Таким образом, как свидетельствуют приведенные в этом разделе результаты, существует объективная закономерность не только распределения коронарных катастроф в времени но и объективные критерии, или благодаря которым и реализуется хронобиологических детерминация вероятности возникновения ОИМ в ее циркадные мотивации.

Summary. The research investigates the lethal cases of the acute myocardial infarction and their chronorythmic determinacy in patients with transmural acute myocardial infarction depending on the localization, dynamics of the objective indices and the division of death by hours. Comparison of the rhythmics of the clinical peculiarities of the AMI course depending on the period of its development reveals the hourly determinacy of appearing conditions for the destabilization of the atherosclerotic process, which shows its descrete character on a large array of patients, if consider the episodes of the coronary catastrophes and the events connected with them as the peak expression of atherogenesis. The biggest possibility in the hourly division of the AMI course, regardless of its localization, increases in 8-9, 9-10, 10-11 o'clock with maximum in 11-12 o'clock with further decrease in 12-13 o'clock and in some smaller peaks in 13-14, 14-15, 17-18, 22-23 o'clock. Transmural AMI is connected with the peaks of increasing possibility in 4-5, 8-9, 10-11, 14-15, 18-19, 20-21, and 21-22 o'clock in the three maximal increases in 10-11, 14-15, and 18-19 o'clock. Large-scale AMI were characterized by the peaks in 8-9, 9-10, 11-12, 17-18, and 22-23 o'clock. Therefore, the provided results ascertain that there exists the objective regularity of the division of coronary catastrophes in time as well as the objective criteria, which of with the help of which there realizes the chronobiological determinacy of the possibility of apperaing AMI.