Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання зварювальних технологій при хірургічному лікуванні

Abstract

Мета роботи – вивчити стан залишкової тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою і допплерівською характеристиками в післяопераційному періоді при використанні у хірургічному лікуванні зварювального високочастотного коагулятора. Матеріал і методи. У 230 хворих за останні 5 років вивчили можливості застосування електрокоагуляції щитоподібної залози з використанням високочастотного коагулятора ЕХВА-350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440кГц в моно- та біполярному режимах. У всіх хворих електрокоагуляція виконувалася для запобігання кровотечі – "в сухому полі" з використанням пінцета. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10-ту добу, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів дали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень. Результати. Використання технологій високочастотної електрокоагуляції та зварювання м'яких тканин, забезпечує надійний гемостаз, скорочує основний етап операції, дає можливість уникати ускладнень. Нормалізація ехоструктури відбувається протягом 1 року спостереження і вже через рік є найбільш сталою, з урахуванням функціональної гіперплазії. Висновки. Чітка уява про перебіг змін у тиреоїдному залишку дає можливість встановити післяопераційний діагноз, уникнути діагностичних помилок – гіпердіагностики рецидивів вузлового зобу, аутоімунного тиреоідиту (вогнищевої форми), явищ неоплазії, виконати своєчасну корекцію лікування.

Цель работы – изучить состояние остаточной ткани щитовидной железы и особенностей сосудистой перфузии по ультразвуковой и допплеровской характеристикам в послеоперационном периоде при использовании в хирургическом лечении сваривающего высокочастотного коагулятора. Материал и методы. У 230 больных за последние 5 лет изучили возможности использования электрокоагуляции щитовидной железы с использованием высокочастотного коагулятора ЕХВА-350МС и ЕКВЗ-300 с частотой 66 кГц и 440кГц в моно- и биполярных режимах. У всех больных электрокоагуляция использовалась для предупреждения кровотечения – "в сухом поле" с использованием пинцета. 96 больным после операции на щитовидной железе с сохранением ткани проведена ультразвуковая допплерография на 10 сутки, через 1, 6, 12 месяцев. Возможности аппаратов дали возможность получить изображение остаточной ткани, определить ее величину, эхоструктуру размеры вновь выявленных в тироидном остатке включений. Результаты. Использование технологий высокочастотной электрокоагуляции и сваривания мягких тканей, обеспечивает надежный гемостаз, сокращает основной этап операции, дает возможность избегать развития осложнений. Нормализация эхоструктуры происходит на протяжении 1 года наблюдения и уже через год есть стабильной, с учетом функциональной гиперплазии. Вывод. Четкое представление о течении изменений в тиреоидном остатке дает возможность установить послеоперационный диагноз, избегнуть диагностических ошибок – гипердиагностики рецидивов узлового зоба, аутоимунного тиреоидита (очаговай формы), явлений неоплазми, выполнить своевременную коррекцию лечения.

Objective – to study the state of the thyroid gland residual tissue and the features of vascular perfusion by ultrasonographic and Doppler characteristics in the postoperative period under use of a welding high-frequency coagulator in the surgical treatment. Material and methods. The possibility of electrocoagulation use of the thyroid tissue in the last 5 years has been studied in 230 patients by means of the high-frequency coagulator EXBA-350MC and EKB3-300 with frequency of 66 kHz and 440 kHz in mono- and bipolar modes. In all patients, electrocoagulation was performed to prevent bleeding, "in a dry field" using a pincer Ninety-six patients after the thyroid gland surgery with tissue preservation underwent ultrasonic Dopplerography on day 10, in 1, 6, 12 months. The capabilities of the apparatus allowed to get the image of the residual tissue, determine its size, echo structure, the sizes of newly discovered residue inclusions in the thyroid. Results. The use of high-frequency electrocoagulation and soft tissue wound technology provides reliable hemostasis, reduces the main stage of the operation, and makes it possible to avoid complications. Normalization of echo structure occurs during 1 year of observation and after a year is the most stable, taking into account the functional hyperplasia. Conclusions. A clear idea of the course of changes in the thyroid residue makes it possible to establish a post-operative diagnosis, to avoid diagnostic errors – diagnostics of nodular goiter recurrences, autoimmune thyroiditis (focal form), neoplasia phenomena, and timely correction of treatment.