ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЇ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ ТА КАНДИДАМІКОЗУ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ ТРУБНОГО ҐЕНЕЗУ

Abstract

Вступ. Основною проблемою сучасної гінекології, а також урології та перинатології, стали приховані статеві інфекції. Метою дослідження була оцінка характерних ознак, що притаманна для інфекційного безпліддя трубного ґенезу. Методи і шляхи дослідження:Середній вік пацієнток основної групи склав 33,4±0,6 року, контрольної - 32,1±0,8 року (р>0,05). Пацієнтки обох обстежених груп мали в анамнезі дитячі хвороби та гострі респіраторні вірусні захворювання (грип, ангіна та ін.): в основній групі -у 36 випадках (75,0±3,4%), у контрольній - у 16 (31,3±4,3%). В основній групі достовірно більшою була кількість жінок з порушенням менструального циклу (51,7 ± 4,7% проти 31,3 ± 4,3%, р<0,05), що проявлялось альгоменореєю в 11 осіб (18,9±3,1%), дисменореєю в 5 (8,6 ± 4,1%), альгодисменореєю в 9 осіб (15,5 ± 3,7%), опсоменореєю в 3 пацієнтів (5,2 ± 1,9%) та поліменореєю - в 2 (3,4 ± 0,3%). В контрольній групі альгоменорея в 5 жінок (9,8 ± 4,2%), дисменорея в 3 (5,8 ± 3,7%), альгодисменорея в 6 (11,7 ± 4,3%), опсоменорея в однієї жінки (1,96 ± 0,9%), поліменорея в однієї жінки (1,9 ± 0,1%). Результати: В основній групі вірус простого герпесу спостерігався у 18 пацієнток, що склало 31,0±1,2%, цитомегаловірусу - в 14, що склало 24,2±2,0%, показники позитивних результатів хламідіозу - в 18, що у відсотковому значенні 31,0±2,1%, уреаплазмозу - в 7, що склало 12,0±1,0%, мікоплазмозу - в 6, що склало 10,3±0,9%, а токсоплазмозу - в 14, що становило 24,2 ±1,9%, трихомоніазу - в 4, що склало 6,9±1,2%, гриби роду Candida - у 5, що склало 8,6±2,3 %. В контрольній групі вірус простого герпесу був виявлений у 3 жінок, що становило 5,8±0,8% є меншим показником ніж в основній групі. Цитомегаловірус був виявлений у двох жінок контрольної групи, що склало 3,9±0,7% і в порівнянні з основною групою є меншим показником. Хламідія виявлялась у трьох жінок контрольної групи, що склало 5,8±0,9% - в порівнянні з основною групою є меншимпоказником. Позитивні показники визначення уреаплазми в контрольній групі становили 2 особи, що склало 3,9±0,7%, є більш ніж втричі менше, ніж в основній групі Мікоплазма в однієї жінки контрольної групи, що склало 1,9±0,5% - в 6 разів менше ніж в основній групі. Висновок: Порівняли та оцінили ознаки збудників інфекції, що передаються переважно статевим шляхом та кандидамікозу у жінок з безпліддям трубного ґенезу.