Патогенетичне обгрунтування диференційованого лікування ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Abstract

Дисертація присвячена обґрунтуванню удосконаленого диференційованого лікування ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у 86 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень шляхом застосування 10-денної альтернативної схеми протигелікобактерної терапії (рабепразол, амоксицилін, левофлоксацин) у випадку Н.pylori – асоційованої пептичної виразки та включення до лікувального комплексу амлодипіну та ребаміпіду (незалежно від наявності Н.pylori), що сприяло покращанню функціонального стану ендотелію, морфо-функціональних властивостей еритроцитів, усуненню проявів гіперкоагуляційного синдрому; зменшенню інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, протеолітичної активності плазми крові та вмісту ІЛ-1в, ІЛ-6, ІЛ-10. Клінічним еквівалентом ефективності лікування є швидше усунення проявів больового та диспепсичного синдромів, досягнення та подовження тривалості клініко-ендоскопічної ремісії, покращання якості життя хворих.