Comparative characteristic of fibrinolytic activity in case of experimental peritonitis and underlying diabetes mellitus

Abstract

The purpose of the study was to investigate the features of fibrinolytic activity in AP developed on the background of DM. Conclusions. The increase in the fibrinolytic activity of the blood plasma with the fermentation mechanisms predomination have been found in experimental diabetes mellitus. The activation of fibrinolysis with balance maintenance between its links within 24 hours has been observed in case of experimental acute peritonitis. In 6 hours, the development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs substantially in terms of its quantitative characteristics of the fibrinolytic activity of the blood plasma, which is shown by its excessive increase, development of imbalance between the links of fibrinolysis, uncontrolled increase in the activity of fermentation mechanisms with disseminated intravascular coagulation syndrome in 24 hours. The basis for the differences that have been detected are the changes in the functional activity of the fibrinolytic system caused by diabetes mellitus influence that, in addition to changes in the hemostasis system, provide the grounds for disorders of mechanisms of activation, migration and interaction of effector ceils, processes of proliferation, etc.

Мета дослідження: вивчення особливостей фібринолітичної активності при ГП, що розвивається на тлі ЦЦ. Висновки. При експериментальному ЦД виявлено зростання активності фібринолізу з перевагою ферментаційних механізмів. При експериментальному ГП спостерігається активація фібринолізу зі збереженням рівноваги між його ланками впродовж 24 годин. Розвиток ГП у тварин з моделями ЦД вже через 6 годин суттєво відрізняється кількісними характеристиками фібринолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками фібринолізу, неконтрольованим наростанням ФФА з ознаками виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові через 24 години. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності фібринолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що, окрім змін у системі гемостазу, створює передумови для порушень механізмів активації, міграції та взаємодії ефекторних клітин, процесів проліферації тощо.

Цель исследования: изучение особенностей фибринолитической активности при ОП, развивающемся на фоне СД. Выводы. При экспериментальном СД выявлено повышение активности фибринолиза с преобладанием ферментационных механизмов. При экспериментальном ОП наблюдается активация фибринолиза с сохранением равновесия между его звеньями в течение 24 часов. Развитие ОП у животных с моделями СД уже через 6 часов существенно отличается по количественным характеристикам фибринолитической активности плазмы крови, что проявляется ее чрезмерным увеличением, развитием дисбаланса между звеньями фибринолиза, неконтролируемым нарастанием ФФА с признаками возникновения синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови через 24 часа. Основой выявленных различий являются изменения функциональной активности фибринолитической системы, обусловленные влиянием СД, что, кроме изменений в системе гемостаза, создает предпосылки для нарущений механизмов активации, миграции и взаимодействия эффекторных клеток, процессов пролиферации и др.