Current therapeutic evidence based approaches to patients with falciparum and non-falciparum malaria

Abstract

Malaria is а major concern for international health authorities and potentially life-threatening disease because of millions of people suffer every year in the world due to a parasite of the Plasmodium genus transmitted by an infective female Anopheles mosquito vector. Due to the complexity of the parasite biology and genetics, there is currently no vaccine. Individuals with malaria may present with fever and a wide range of symptoms. The second half of the 20th century saw the emergence of strains of malaria parasites (mainly P. falciparum) resistant to chloroquine, which was the most commonly used drug for treatment of the disease. While resistance spread geographically, it also evolved chemically including to other antimalarial drugs like quinine, sulfadoxine, pyremethamine, andproguanil. The aim of research. To describe modern aspects of etiology and epidemiology of malaria, caused by different species of parasite; and to highlight clinical peculiarities with analysis of the best evidence based recommendations of its chemotherapy. Methods. We had used scientific paper searching in Scopus, Cochrane databases, and NCBI library (Pubmed) by key words as "malignant tertian malaria treatment", "benign tertian malaria", benign quartana malaria", "malaria and pregnancy", "resistance to antimalarials". Conclusions. Ukraine is the eastern European country with annual morbidity because of exotic cases connected with travels and employment. In case of fever, chills, sweats, hepatosplenomegaly patient should be tested for parasite presence by methods of parasitoscopy of thick drop and thin smear of blood. Chemoprophylaxis within all duration in endemic country by available antimalarial should be obligatory before planning to subtropical and tropical regions.

Малярія викликає велике занепокоєння міжнародних інстанцій охорони здоров'я та є потенційно небезпечною для життя хворобою мільйонів людей, які щороку страждають у світі через цього збудника – паразита роду плазмодіїв, які передаються самкою комара роду Anopheles. Через складну біологію і генетику паразита, на даний час вакцини не існує. Хворі на малярію можуть мати лихоманку та широкий спектр симптомів. У другій половині XX століття з'явилися штами паразитів малярії (переважно Р. falciparum), які є стійкі до хлорохіну що найчастіше використовувався для лікування захворювання. Резистентність поширилася географічно, однак вона також "еволюціонувала хімічно", охопивши інші протималярійні препарати, такі як хінін, сульфадоксин, піреметамін та прогуаніл. Мета дослідження. Проаналізувати сучасні аспекти хіміотерапії малярії з огляду на тип плазмодія, його географічний нозоареал, вікові та гендерні особливості, клінічний перебіг та лабораторні показники з урахуванням міжнародних рекомендацій в ухваленні правильних клінічних рішень. Матеріал і методи. Проведено огляд релевантних наукових публікацій баз даних Scopus, Cochrane та бібліотеки NCBI (Pubmed) за такими ключовими словами: "лікування злоякісної третинної малярії", "доброякісна третинна малярія", "доброякісна чотириденна малярія". Висновки. Україна є східноєвропейською країною з щорічною захворюваністю через завізні випадки, пов'язані з поїздками та працевлаштуванням. У разі лихоманки, ознобу, поту гепатоспленомегалії пацієнт повинен бути перевірений на наявність паразитів методами мікроскопії товстої краплі та тонкого мазка крові. Хіміпрофілактика доступними антималярійними препаратами повинна бути обов'язковою перед плануванням візиту, упродовж:усього періоду перебування в ендемічній країні та місяць після повернення із субтропічних та тропічних регіонів.

Малярия вызывает большое беспокойство международных инстанций здравоохранения и является потенциально опасной для жизни болезнью миллионов людей, которые ежегодно страдают в мире из-за этого возбудителя – паразита рода плазмодиев, которые передаются самкой комара рода Anopheles. Из-за сложной биологии и генетики паразита, на данное время вакцины не существует. Больные малярией могут иметь лихорадку и широкий спектр симптомов. Во второй половине XX века появились штаммы паразитов малярии (в большинстве P. falciparum), которые являются стойкими к хлорохину что чаще всего используется для лечения заболевания. Резистентность распространилась географически, но она также "эволюционировала химически", охватив другие противомалярийные препараты, такие как хинин, сульфодоксин, пиреметамин и прогуанил. Цепь исследования. Проанализировать современные аспекты химиотерапии малярии с учетом типа плазмодия, его географического нозоареала, возрастных и гендерных особенностей, клиническое течение и лабораторные показатели и с учетом международных рекомендаций в принятии правильных клинических решений. Материал и методы. Проведён обзор релевантных научных публикаций баз данных Scopus, Cochrane и библиотеки NCBI (Pubmed) со следующими ключевыми словами: "лечение злокачественной третичной малярии", "доброкачественная третичная малярия", "доброкачественная малярия". Выводы. Украина является восточно-европейской страной с ежегодной заболеваемостью из-за завезенных случаев, связанных с поездками и трудоустройством. В случае лихорадки, озноба, пота, гепатоспленомегалии пациент должен быть проверен на наличие паразитов методами микроскопии толстой капли и тонкого мазка крови. Химиопрофилактика доступными антималярийными препаратами должна быть обязательной перед планированием визита, во время всего периода пребывания в эндемической стране и месяца после.