Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16954
Title: | Диференційований підхід до призначення гормональної терапії в II триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення |
Other Titles: | Дифференцированный подход к назначению гормональной терапии во II триместре гестации у беременных после экстракорпорального оплодотворения Differentiated approach to the appointment of hormone therapy in the second trimester of gestation in pregnant women after IVF |
Authors: | Кравченко, Олена Вікторівна Кравченко, Е.В. Kravchenko, O.V. |
Keywords: | екстракорпоральне запліднення гормональна терапія II триместр гестації экстракорпоральное оплодотворение гормональная терапия II триместр гестации in vitro fertilization hormone therapy gestation II trimester |
Issue Date: | 2019 |
Publisher: | Здоровье женщины |
Abstract: | Мета дослідження: розроблення диференційованого підходу до призначення гормональної терапії у II триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 28 жінок, вагітність у яких настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій. Критеріями виключення з дослідження були: багатоплідна вагітність, аномалії розвитку жіночих статевих органів, тяжка екстрагенітальна патологія у матерії, вроджені аномалії плода. Усі вагітні були комплексно обстежені і спостерігалися у І триместрі за програмами центрів репродукції, де відбулося ЕКЗ. Додатково проводили трансвагінальне ультразвукове дослідження за допомогою спеціальної тримірної програми VOCAL. Результати. У переважної більшості жінок (73,1%) спостерігалась гіпоплазія хоріона. Індекс васкуляризації хоріона також був нижчий у 76,9% вагітних після ЕКЗ. У 23,1% вагітних після ЕКЗ, у яких ріст хоріона і його васкуляризація відповідали гестаційній нормі, а також не спостерігалось ознак загрози викидня, гормональна терапія була поступово відмінена; 76,9% пацієнток з індукованою вагітністю та порушеним розвитком хоріона продовжували отримувати мікронізований прогестерон Лютеіна до 18-20 тиж гестації, а також венотонік Нормовен та метаболічний засіб Архітол (з 14-го до 18-го тиж вагітності). Ефективність запропонованої терапії оцінювали за даними характеру кровотоку у міометрії. Так, аналіз кровотоку у маткових та спіральних артеріях у кінці першої половини вагітності засвідчив, що у 85% вагітних усереднений індекс резистентності (IR) як у спіральних артеріях, так і у маткових артеріях не відрізнявся від середніх популяційних показників. Заключення. Запропонований комплекс лікарських засобів (Лютеіна, Нормовен, Архітол) забезпечує у переважної більшості пацієнток з індукованою вагітністю (80-85%) повноцінний приріст матково-плацентарного кровотоку завдяки адекватному проходженню другої хвилі інвазії цитотрофобласта у міометральні сегменти спіральних артерій, що створює оптимальні умови для нормального перебігу вагітності та розвитку плода. Цель исследования: разработка дифференцированного подхода к назначению гормональной терапии во II триместре гестации у беременных после экстракорпорального оплодотворения (ЭКО). Материалы и методы. Под наблюдением находились 28 женщин, беременность у которых наступила вследствие применения вспомогательных репродуктивных технологий. Критериями исключения из исследования были: многоплодная беременность, аномалии развития женских половых органов, тяжелая экстрагенитальная патология у материи, врожденные аномалии плода. Все беременные были комплексно обследованы и наблюдались в I триместре по программам центров репродукции, где проведено ЭКО. Дополнительно проводили трансвагинальное ультразвуковое исследование с помощью специальной трехмерной программы VOCAL. Результаты. У подавляющего большинства женщин (73,1%) наблюдалась гипоплазия хориона. Индекс васкуляризации хориона также был ниже у 76,9% беременных после ЭКО. У 23,1% беременных после ЭКО, у которых рост хориона и его васкуляризация отвечали гестационной норме, а также не наблюдалось признаков угрозы выкидыша, гормональная терапия была постепенно отменена; 76,9% пациенток с индуцированной беременностью и нарушенным развитием хориона продолжали получать микронизированный прогестерон Лютеина до 18-20 нед гестации, а также венотоник Нормовен и метаболическое средство Архитол (с 14-й по 18-ю неделю беременности). Эффективность предложенной терапии оценивали по данным характера кровотока в миометрии. Так, анализ кровотока в маточных и спиральных артериях в конце первой половины беременности показал, что у 85% беременных усредненный индекс резистентности (IR) как в спиральных артериях, так и в маточных артериях не отличался от средних популяционных показателей. Заключение. Предложенный комплекс лекарственных средств (Лютеина, Нормовен, Архитол) обеспечивает у подавляющего большинства пациенток с индуцированной беременностью (80-85%) полноценный прирост маточно-плацентарного кровотока благодаря адекватному прохождению второй волны инвазии цитотрофобласта в миометральные сегменты спиральных артерии, что создает оптимальные условия для нормального течения беременности и развития плода. The objective: development of a differentiated approach to the appointment of hormone therapy in the second trimester of gestation in pregnant women after IVF. Materials and methods. Under the supervision there were 28 women whose pregnancy was due to ART. The exclusion criteria for the study were: multiple pregnancy, abnormal development of the female genital organs, severe extragenital pathology in matter, and congenital abnormalities of the fetus. All pregnant women were comprehensively examined and conducted in the first trimester according to the programs of reproduction centers where IVF occurred. Additionally, transvaginal ultrasound was performed using a special three-dimensional VOCAL program. Results. The vast majority of women (73.1%) had chorionic hypoplasia. The chorion vascularization index was also lower in 76.9% of pregnant women after IVF. 23.1% of pregnant women after IVF, in which the growth of the chorion and its vascularization corresponded to the gestational rate, and also there were no signs of a threatened miscarriage, hormone therapy was gradually canceled. 76.9% of patients with induced pregnancy and impaired chorion development continued to receive micronized progesterone Lutein until 18-20 weeks of gestation, as well as venotonic Normoven and Architol metabolic agent (from 14 to 18 weeks gestation). The effectiveness of the proposed therapy was evaluated according to the nature of blood flow in the myometrium. Thus, analysis of blood flow in the uterine and spiral arteries at the end of the first half of pregnancy showed that in 85% of pregnant women the average resistance index (IR) in both the spiral arteries and the uterine arteries did not differ from the average population indicators. Conclusion. The proposed complex of drugs (Lutein, Normen, Architol), in the vast majority of patients with induced pregnancy (80-85%), provides a full-fledged increase in uteroplacental blood flow, due to the adequate passage of the second wave of cytotrophoblast invasion into the myometral segments of the spiral arteries, and creates optimal conditions for the normal course of pregnancy and fetal development. |
URI: | http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16954 |
Appears in Collections: | Статті |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Дифереційований підхід до призначення.pdf | 156.06 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.