Клініко-морфологічні паралелі плацентарної дисфункції на тлі низької плацентації

Abstract

Дані літератури засвідчують, що ускладнення вагітності, які обумовлюють високу перинатальну захворюваність і смертність, супроводжуються патологічними змінами в плаценті, а саме плацентарною дисфункцією. У 50,7% плацентарну дисфункцію діагностують у вагітних із низьким розташуванням плаценти. Мета дослідження: вивчити патоморфологічні параметри плацентарної дисфункції на тлі низької плацентації. Досліджували морфологічні та гістометричні особливості плацент від вагітних із плацентарною дисфункцією на тлі низького розташування плаценти. Проведені дослідження засвідчують про те, що формування плацентарної дисфункції у вагітних із низьким розташуванням плаценти обумовлене порушенням фізіологічних механізмів формування фето-плацентарної системи в першому і другому триместрах гестації, свідченням чого є: переважання плацент овальної та аномальних форм (плівчастої, поясної, з додатковими дольками); домінування ексцентричного типу прикріплення пуповини та магістрального і проміжного типів розгалуження судин. Проявом позитивного типу компенсаторно-пристосувальних реакцій на органному рівні були зменшення товщини плаценти у поєднанні із збільшенням площі її материнської поверхні. Негативним типом реакцій у жінок із плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації є зменшення об'єму плацент. На тканинному рівні в плацентах від жінок з плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації у 70% випадків діагностували високого рівня компенсаторно-пристосувальні реакції: зростання відсотка термінальних ворсинок (69,4%), кінцевих ворсинок із СКМ (62,3%) і синцитіальними вузликами (29,5%), посилення васкуляризації ворсин (29,5%). У 25% випадках вираженість компенсаторно-пристосувальних реакцій була достовірно нижчою, ніж у контролі. У вагітних із аномальною плацентацією профілактику розвитку плацентарної дисфункції доцільно проводити з ранніх термінів гестації.

Осложнения беременности, которые обусловливают высокую перинатальную заболеваемость и смертность, сопровождаются патологическими изменениями в плаценте, а именно плацентарной дисфункцией (ПД). В 50,7% ПД диагностируют у беременных с низким расположением плаценты (НП). Цель – изучить патоморфологические параметры плацентарной дисфункции на фоне низкой плацентации (НП). Исследовали морфологические и гистометрические особенности плацент от беременных с плацентарной дисфункцией (ПД) на фоне низкого расположения плаценты. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что формирование плацентарной дисфункции у беременных с низким расположением плаценты обусловлено нарушением физиологических механизмов формирования фето-плацентарной системы в первом и втором триместрах гестации, свидетельством чего являются: преобладание плацент овальной и аномальных форм (пленчатой, поясной, с дополнительными дольками ); доминирование эксцентричного типа прикрепления пуповины и магистрального и промежуточного типов ветвления сосудов. Проявлением положительного типа компенсаторно-приспособительных реакций на органном уровне были уменьшение толщины плаценты в сочетании с увеличением площади ее материнской поверхности. Отрицательным типом реакций у женщин с ПД на фоне низкой плацентации является уменьшение объема плацент. На тканевом уровне в плацентах от женщин с ПД на фоне низкой плацентации в 70% случаев диагностировали высокого уровня компенсаторно-приспособительные реакции: высокий процент терминальных ворсинок (69,4%), терминальных ворсинок с СКМ (62,3%) и синцитиальными узелками (29,5%), усиление васкуляризации ворсин (29,5%). В 25% случаях выраженность компенсаторно-приспособительных реакций была достоверно ниже, чем в контроле. Выводы. У беременных с аномальной плацентацией профилактику развития плацентарной дисфункции целесообразно проводить с ранних сроков гестации.

Introduction. Complications of pregnancy, which cause high perinatal morbidity and mortality, are accompanied by pathological changes in the placenta, namely, placental dysfunction (PD). 50.7% of PD are diagnosed in pregnant women with a low‐lying placenta (LLP). Aim. Тo study the pathomorphological parameters of placental dysfunction against the background of low placentation. Morphological and histometric features of the placenta from pregnant women with placental dysfunction (PD) against a background of low placental location were studied. The conducted studies show that the formation of placental dysfunction in pregnant women with a low location of the placenta is due to the violation of the physiological mechanisms of the formation of the feto-placental system in the first and second trimesters of gestation, as evidenced by: the predominance of the placenta of oval and anomalous forms (pleated, waist, with additional lobules ); the domination of the eccentric type of attachment of the umbilical cord and the main and intermediate types of branching of vessels. The manifestation of a positive type of compensatory-adaptive reactions at the organ level was a reduction in the thickness of the placenta in combination with an increase in the area of its maternal surface. A negative type of reaction in women with PD on a background of low placentation is a decrease in the volume of the placenta. At the tissue level in placentas from women with PD on a background of low placentation, compensatory-adaptive reactions were diagnosed in 70% of cases: a high percentage of terminal villi (69.4%), terminal villi with SCM (62.3%) and syncytial knots formation (29.5%), increased vascularization of villi (29.5%). In 25% of cases the degree of compensatory-adaptive reactions was significantly lower than in the control. Conclusions. In pregnant women with abnormal placentation, it is advisable to prevent the development of placental dysfunction from early gestation.