Особливості клінічно-біохімічних показників у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки

Abstract

Резюме. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) – пандемія XXI століття. За оцінками, близько мільярда людей у всьому світі мають НАЖХП. Мета роботи – дослідити окремі клінічно-біохімічні показники у хворих на НАЖХП із урахуванням її виду. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 96 хворих на НАЖХП. У 16 (16,67%) пацієнтів реєстрували стеатогепатит із мінімальною активністю мезенхімально-запального процесу, у решти хворих 80 (83,33%) – стеатогепатоз. Результати. За неалкогольного стеатогепатиту переважає мезенхімально-запальний синдром зі зниженням дезінтоксикаційної та білково-синтетичної функції гепатоцитів, окремими ознаками цитолізу, що характеризуються зменшенням вмісту загального білка, більшими зростаннями активності аланінамінотрансферази (АлАТ), ніж активності аспартатамінотрансферази (АсАТ), підвищенням тимолової проби, вмісту зв’язаного білірубіну, кількості лейкоцитів периферичної крові та сечовини. За стеатогепатозу в пацієнтів переважають холестатичний (зростання активності гаммаглутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ) та вмісту загального холестерину (ЗХС), дещо менш вираженим є мезенхімально-запальний синдром та виявляються окремі ознаки цитолітичного синдрому. Висновки. Перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) та абдомінальне ожиріння (АО) супроводжується дисліпідемічними змінами (гіперхолестеролемією, гіпертригліцеролемією) IV типу (ендогенна гіперліпідемія за D. Fredrickson) у всіх пацієнтів, що не має односпрямованої залежності від ступеня ожиріння та виду НАЖХП (із збільшенням вмісту холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) за неалкогольного стеатогепатиту на 16,61% (р<0,05), який, однак, не перевищує референтних значень).

Резюме. Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) – пандемия XXI столетия. По оценкам, около миллиарда человек во всем мире страдают неалкогольной жировой болезнью печени. Цель работы – исследовать отдельные клинико-биохимические показатели у больных НАЖБП в зависимости от её течения. Материал и методы. В исследовании участвовало 96 больных неалкогольной жировой болезнью печени. В 16 (16,67%) больных выявлены стеатогепатит с минимальной активностью мезенхимально-воспалительного процесса, у остальных больных 80 (83,33%) – стеатогепатоз. Результаты. В условиях неалкогольного стеатогепатита преобладает мезенхимально-воспалительный синдром со снижением дезинтоксикационной и белково-синтетической функцией гепатоцитов, отдельными признаками цитолиза, что сопровождается уменьшением содержания общего белка, более весомым увеличением активности аланинаминотрансферазы (АЛТ), в отличие от уровня активности аспартатаминотрансферазы (АСТ), повышением тимоловой пробы, содержанием связанного билирубина, количества лейкоцитов периферической крови и уровня мочевины. При стеатогепатозе преобладает холестатический (рост активности гаммаглутамилтранспептидазы (ГГТП), щелочной фосфатазы (ЩФ) и содержание общего холестерина (ОХ), несколько меньше мезенхимально-воспалительный и отдельные признаки цитолитического синдрома. Выводы. Течение неалкогольной жировой болезни печени у больных эссенциальной артериальной гипертензией (ЭАГ) и абдоминальным ожирением (АО) сопровождается дислипидемией (гиперхолестеролемия, гипертриглицеролемия) IV типа (эндогенная гиперлипидемия за D. Fredrickson) у всех пациентов, не имеет однонаправленной зависимости от степени ожирения и типа неалкогольной жировой болезни печени (с увеличением холестерина липопротеинов низкой плотности при неалкогольном стеатогепатите на 16,61%, р <0,05, который, однако, не превышает референтные значения).

Abstract. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a pandemic of the XXI century. It is estimated that approximately a billion people around the world have NAFLD. Objective: To study some clinical and biochemical values in patients with NAFLD taking into account its type. Material and methods. The study involved 96 patients with NAFLD. 16.67% (16) patients were difgnosed with steatohepatitis and minimum activity of the mesenchymal and inflammatory process, the rest of the patients 83.33% (80) had hepatic steatosis. Results. In case of non-alcoholic steatohepatitis, the mesenchymal-inflammatory syndrome with a decrease in the detoxification and protein-synthetic function of hepatocytes prevails, with some signs of cytolysis, characterized by a decrease in the content of the total protein, due to greater growth of alanine aminotransferase (ALT) than aspartate aminotransferase (AST), an increase in the thymol test, in conjugated bilirubin, leukocytes of the peripheral blood and urea. In hepatic steatosis patients mostly have cholestatic (growth of gamma glutamyltranspeptidase (GGT), alkaline phosphatase (ALP) and total cholestorol) predominates, somewhat less mesenchymal-inflammatory and some signs of cytolytic syndromes. Conclusions. The course of NAFLD in patients with essential arterial hypertension (EAH) and abdominal obesity (АО) is accompanied by dyslipidemic changes (type II hypercholesterolemia, hypertriglycerolemia) of Type IV (endogenous hyperlipidemia by D. Fredrickson) in all patients, which has no unidirectional dependence on the levels of obesity and NAFLD type (with prevalence of LDL cholesterol for non-alcoholic steatohepatitis by 16.61%, p <0.05, which, however, does not exceed the reference value).